Шмохтітц. Хутір біля Бауцена, що у Саксонії, з населенням у 50 мешканців. Тихий, затишний куточок у Німеччині при кордоні з Чеською Республікою. Сюди не ходять поїзди, зрідка їздять автобуси. Тут лише кілька домівок, а навколо безкраї поля та парки. Тишу порушують поодинокі автівки, що здіймають пил на єдиній вулиці. Перші згадки про містечко сягають XII сторіччя, коли тут був прикордонний пункт нак званої via regia; вже в XIV ст. містечко стало praedium nobilium sive equestrium, тобто лицарським доменом, і переходило від родини до родини. Опісля містечко було зруйноване під час битви з Наполеоном під Бауценом, яка залишила по собі пам'ятник жертвам. У 1925-1945 роках тут розташована священича семінарія при Майсенському єпископстві, що висвятила 95 священиків, серед яких також мученик Алойс Андріцкі. В 1992 тут відкрився освітній дім Єпископства Дрезден-Майсен.
Зазвичай життя Шмохтітца розмірене та спокійне, та його тишу 1-3 травня 2015 р. Б. наповнив голосний та дзвінкий сміх українських дітей, а також молитовний спів їхніх батьків та друзів. Адже десяток молодих сімей під проводом о. Богдана Луки, вирішили відірватися від буденних справ та присвятити два дні молитві, навчанням та часу для сім'ї. Отець Богдан, відомий своїм відкритим до дітей та молоді серцем, вирішив організувати дні духовної віднови для родин парафії св. Архистратига Михаїла, де б подружжя змогли краще пізнати одне одного та зрозуміти, що "Ми різні, тому і багаті". Саме під таким гаслом читав реколекції відомий, з-поміж іншого, організацією у 2007 році вперше в історії на східному кордоні ЄС концерту-поєднання «Європейський міст»- "Кордон 803" і подальших Європейських днів добросусідства, голова фонду духовної культури пограниччя отець Стефан Батрух.
Ранішні Служби Божі, молебні до Богородиці, реколекції, а також вільний час на спілкування між сім'ями та у сім'ях - ось як провели учасники ці дні. Під час реколекцій старші діти були на навчаннях у сестри Юстини із Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, а молодші бігали парками під наглядом студенток Мар'яни та Олесі. Реколекції проходили у невимушений та доволі веселій атмосфері, у якій о. Стефан наочно пояснював різницю між чоловіками та жінками у різних сферах людської діяльності за допомогою підбірки ілюстрацій.
У роботі у групах учасники ділилися досвідом, обговорювали проблеми та пізнавали свої половинки. У неділю, в останній день реколекцій, сестра Юстина, розповіла про цілі чину Непорочної Діви Марії, навела ряд прикладів з життя. Цим самим сестра примусила зрозуміти, що будь-яке життя важливе, що кожен з нас має якесь завдання, що ми не просто так народилися. Доповідь закінчилася шурхотом носовичків, адже слова сестри не змогли б не зворушити навіть найчерствіші серця. Незабутніми залишилися в багатьох учасників світанки, коли малюки встали вдосвіта, коли нема потреби перевіряти пошту, відписувати на листи, а можна просто до сніданку прогулятися з малятами зеленим парком, чого ніколи не вдається при Vanitas vanitatum et omnia vanitas.
Остап Охрін
16.05.2015, Дрезден