УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ПАРАФІЯ СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА

Свято казки у школі Намисто

Минуло шість місяців з часу офіційного відкриття суботньої української школи “Намисто” при церкві Юрія Переможця у Ляйпцігу. За цей час наші школярі увійшли у ритм незвичних для них суботніх занять, стали учасниками багатьох вечорів і свят, які проводилися у нашій громаді. Старші учні школи з допомогою вчителя історії п. Дмитра Костишина перегорнули вже не одну сторінку славної історії України княжого періоду. А на уроках української мови поглиблювали свої знання в українській граматиці та знайомилися з творчістю Олександра Довженка. Молодші учні вивчили 12 літер нашої абетки, вміють прочитати перші речення на мові своїх батьків. На заняттях народних ремесел під керівництвом п. Наталії Кулай виговитовили чималу кількість традиційних українських ялинкових прикрас до Різдва Христового.

Першу половину навчального року у школі завершили прем`єрою улюбленої дітьми казки-вистави “Рукавичка”.”Забута казка — це золоте намисто, яке впало на морське дно”, - кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такої намистинки, линуть над колисками з материнських уст народні казки, легенди, пісні, притчі, проповідуючи добро і милосердя. Молодші діти нашої школи на уроках української мови не раз чули казки рідною мовою. Вибір для постановки зробили самі. У виставі брали участь всі школярі. Старші виступали у ролі ведучих, а молодші були головними виконавцями. На заняттях діти вивчали тексти дійових осіб, пісні, і звичайно ж, самі майстрували костюми та хатку — рукавичку. На свято казки ми запросили не тільки родини наших учнів, але й всіх бажаючих з громади. І ось 17 березня після недільної Божественної Літургії зал заповнився чималою кількістю глядачів, а юні виконавці за справжніми кулісами з нетерпінням чекали початку вистави. Деякі з дітей вперше брали участь у подібному дійстві, але чудово впоралися зі своїми ролями.. Загублена у засніженому лісі дідом рукавичка, стала теплим домом для багатьох звіряток. Вони разом працювали, танцювали і співали та завжди були раді кожному новому мешканцеві спільної домівки. На закінчення у виставі прозвучала пісня дружби і подяки уважним глядачам.

Старання дітей були нагороджені бурхливими оплесками та теплими усмішками дорослих і дітей , які в цей день разом із учнями школи “Намисто” поринули у чарівний світ української казки. А після вистави за горнятком кави або чаю всі учасники свята частувалися пляцком “Рукавичка” і обговорювали наступні проекти, в яких братимуть участь учні нашої школи. А це — Великодні гаївки, Храмовий празник, День матері.

Макогон Оксана